Зачем сжигать Природу?

 

Знаете ли вы, почему выжигание сухой травы весной – неразумно, вредно и противозаконно? Прочитайте и расскажите знакомым!

1) В дикой природе всё предусмотрено так, чтобы трава, кустарники росли после зимы сами, без вмешательства человека. Свой вегетационный период молодая растительность начинает как только сходит снег (а то и ещё раньше), хотя невооруженным глазом этого и не видно. Во время выжигания нежная растительность ослабевает или гибнет, а самая грубая, неприхотливая трава и бурьян пускаются в рост. Следовательно, обедняется разнообразие растительного покрова, исчезают ценные растения, особенно лекарственные.

2) Выжигание травы не увеличивает количество минеральных питательных веществ в почве – их сколько было в сухой траве, столько и осталось. Но при этом теряются азотные соединения и гумус – это то, что обеспечивает пористость и рыхлость почвы, её влагоёмкость, способность противостоять водной и ветровой эрозии. Гумус – основа плодородия почвы, и с каждым выжиганием травы его содержание в почве катастрофически и неизменно снижается.

3) Полевой пожар может распространяться со скоростью до 30 км/час, уничтожая семена однолетних трав и побеги многолетников на огромных площадях. Гибнет вся полезная микрофлора почвы, в том числе и та, которая помогает растениям противостоять болезням.

4) В огне горят все живые существа – дождевые черви, божьи коровки, жужелицы и другие насекомые, истребляющие различных вредителей сада и огорода и участвующие в процессе образования почвы. Для дождевых червей лишней сухой травы не бывает. Они её дружно и быстро перерабатывают, превращая в ценнейшее удобрение и вносят его в глубь почвы к корням растений, чем делают почву рыхлой, живой. Сухая прошлогодняя трава – не мусор, а бесценное питание, жильё и условия для существования, созданные самой природой.

5) Выжигание сухого травостоя вызывает гибель кладок и мест гнездования птиц. В огне могут погибнуть и пострадать звери, пресмыкающиеся, земноводные: зайцы и зайчата, ежи, мыши, жабы, лягушки, ужи. При сильном травяной пожаре гибнут практически все животные, живущие в сухой траве или на поверхности почвы. Кто-то сгорает, кто-то задыхается в дыму.

6) Когда погибает одно или несколько звеньев из всего биоценоза, экологическая ситуация необратимо меняется в худшую сторону. Каждый зверь, каждый жук, бабочка, лягушка, каждая травка и каждый цветочек являются незаменимыми в природном биоценозе. По оценкам учёных, в 10 см верхнего слоя почвы содержится или с ним связано около 90% разнообразия луговых экосистем.

7) При выжигании сухой травы часто загораются и деревья. И даже если дерево выживет, его уязвимые места - корневая шейка и почки уже повреждены, для восстановления дереву понадобится потратить много усилий. Травяные палы наносят существенный ущерб опушкам, уничтожают молодые деревца и поросль (особенно страдают такие ранимые породы как дуб, клён, липа), является одним из главных источников пожаров в лесах и на торфяниках.

9) Также пожар может перейти на дома, хозяйственные постройки и домашний скот. Были случаи, когда загорались шпалы железнодорожного полотна и нарушалось движение поездов.

 

Поэтому самовольное выжигание растительности или её остатков запрещено на законодательном уровне и предусматривает административную (а за особенно большой ущерб и уголовную) ответственность.

Ст. 77-1 Кодекса Украины об Административных правонарушениях «Самовольное выжигание растительности или её остатков»: Выжигание стерни, лугов, пастбищ, участков со степной, водно-болотной и другой естественной растительностью, растительности или её остатков и опавшей листвы на землях сельскохозяйственного назначения, в полосах отвода автомобильных и железных дорог, в парках, других зелёных насаждениях и газонов в населённых пунктах без разрешения органов государственного контроля в области охраны окружающей природной среды или с нарушением условий такого разрешения, а так же непринятие лицом, получившим разрешение на выжигание указанной растительности или её остатков и опавших листьев, мер по своевременному тушению – влекут за собой наложение штрафа на граждан от 10 до 20 необлагаемых минимумов доходов граждан и на должностных лиц – от 50 до 70 необлагаемых минимумов доходов граждан.

 

Давайте сохраним окружающее нас пространство, Природу для себя и будущих поколений!

 

 

Навіщо спалювати Природу? 

Чи знаєте Ви, чому випалювання сухої трави навесні – нерозумне, шкідливе та протизаконне? Прочитайте i розкажіть знайомим!

1) В дикій природі все передбачено так, щоб трава, кущі росли після зими самі, без втручання людини. Свій вегетаційний період молода рослинність починає як тільки сходить снiг (а то й ще раніше), хоча неозброєним оком цього і не видно. Під час випалювання тендітна, вибаглива рослинність ослаблюється або гине, а найгрубіша, невибаглива трава і бур'ян пускаються в ріст. Отже, збіднюється різномаїття рослинного покриву, зникають цінні рослини, особливо лікарські.

2) Випалювання трави не збільшує кількість мінеральних поживних речовин у ґрунті – їх скiльки було у сухій траві, стільки й залишилось. Але при цьому втрачаються азотні сполуки і гумус – те, що забезпечує пористість і рихлість ґрунту, його вологоємність, здатність протистояти водній і вітровій ерозії. Гумус – основа родючості ґрунту, і з кожним випалюванням трави його вміст у ґрунті катастрофічно і незмінно знижується.

3) Польова пожежа може розповсюджуватися зі швидкістю до 30 км/год., знищуючи насіння однорічних трав і пагони багаторічників на величезних площах. Гине вся корисна мікрофлора ґрунту – в тому числі і та, яка допомагає рослинам протистояти хворобам.

4) У вогні горять всі живі істоти – дощові черви, сонечка, жужелиці та інші комахи, що винищують різних шкідників саду та городу і беруть участь у процесі утворення ґрунту. Для дощових черв'яків зайвої сухої трави не буває. Вони її дружно і швидко переробляють, перетворюючи в найцінніше добриво і вносять його в глибину ґрунту до коріння рослин, чим роблять ґрунт пухким, живим. Суха торішня трава – не сміття, а безцінне харчування, житловий будинок i умови для життя, створені самою природою.

6) Випалювання сухого травостою викликає загибель кладок і місць гніздування птахів. У вогні можуть загинути і постраждати звірі, плазуни, земноводні: зайці і зайчата, їжаки, миші, ропухи, жаби, вужі. При сильній трав’яний пожежі гинуть практично всі тварини, що живуть у сухій траві або на поверхні ґрунту. Хтось згорає, хтось задихається в диму.

7) Коли гинуть одна або кілька ланок з усього біоценозу, екологічна ситуація необоротно змінюється в гіршу сторону. Кожен звір, кожен жук, метелик, жаба, кожна травинка і кожна квіточка є незамінними у природному біоценозі. За оцінками вчених, в 10 см верхнього шару ґрунту міститься або з ним пов'язано близько 90% різноманіття лучних екосистем.

8) При випалу сухої трави часто займаються й дерева. I навіть якщо дерево виживе, його найвразливiшi місця - коренева шийка і бруньки вже пошкоджені, для відновлення дереву знадобиться витратити багато зусиль. Трав'яні пожежі завдають істотної шкоди узліссям, знищують молоді деревця і порость (особливо страждають такі ранимі породи як дуб, клен, липа), є однією з головних джерел пожеж у лісах та на торфовищах.

9) Також пожежа може перейти на будинки, господарські споруди та домашню худобу. Були випадки, коли займалися шпали залізничного полотна і порушувався рух поїздів.

 

Тому самовільне випалювання рослинності або її залишків заборонне на законодавчому рівні і передбачає адміністративну (а за особливо великі збитки і кримінальну) відповідальність.

Ст. 77-1 Кодексу України про Адміністративні правопорушення: «Самовільне випалювання рослинності або її залишків»: Випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків та опалого листя на землях сільськогосподарського призначення, у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах без дозволу органів державного контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища або з порушенням умов такого дозволу, а так само невжиття особою, яка одержала дозвіл на випалювання зазначеної рослинності або її залишків та опалого листя, заходів щодо своєчасного гасіння – тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від 10 до 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від 50 до 70 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 

Давайте збережемо оточуючий нас простір, Природу для себе і майбутніх поколінь!